Ірландія

Столиця Ірландії - місто Дублін, але кожному, хто вивчав англійську мову, відомо, що слід вимовляти «Даблін». Ірландська республіка займає 5/6 території острова Ірландія, другого за розміром у групі Британських островів. Від острова Великобританія він відокремлений Ірландським морем та двома протоками. Біля узбережжя Ірландії розташована велика кількість півостровів та островів.



Внутрішню частину Ірландії займає низина з чисельними повноводними ріками. Клімат тут м'який і вологий, не буває ні спеки, ні морозів, проте в Ірландії дмуть сильні вітри, часто бувають тумани і майже весь рік мрячить дощ. Недаремно Ірландію називають Зеленим островом: приблизно половина її території вкрита зеленими луками та торф'яними болотами. У давніх хроніках згадується, що колись на території Ірландії простягалися густі ліси. Тепер їх майже не лишилося.



Перші сліди перебування людини в Ірландії відносяться до четвертого тисячоліття до нашої ери. Існує припущення, що на той час тут жили іберійські племена. Невдовзі Ірландію почали заселяти племена гелів, які витіснили іберійців і частково змішалися з ними. Римське завоювання Британії в 1 ст. н. е. не зачепило Ірландію, може, тому острови розвивалися по-різному: в Британію римляни принесли початки державності та порядку; Ірландію ж не об'єднав ніхто. В перших сторіччях нової ери в Ірландії формується ірландська етнічна спільнота. У 5 сторіччі було прийнято християнство. З кінця 8 сторіччя на береги Ірландії здійснювали наскоки вікінги; вони руйнували поселення, забирали людей у рабство. Перші походи англійських феодалів з метою захоплення земель відносяться до кінця 12 сторіччя. В результаті тривалої боротьби в 1541 році король Генріх VIII додав до свого титулу звання «Король Ірландії». У 16 ст. державною релігією Англії було проголошено протестантизм, а в Ірландії поширеним був католицизм. Тривала боротьба з англійцями набула ще й релігійного характеру. Жителі Ірландії зі зброєю в руках виборювали свою незалежність, але поступово англійці вигнали ірландців із шести північних графств історичної провінції Ольстер. Їх будинки зайняли переселенці з Англії та Шотландії. Так виникла проблема Північної Ірландії, вирішити яку Великобританія та Ірландська Республіка не можуть до сих пір. У 1919 році в Ірландії розпочалася визвольна війна, в 1921 році держава отримала офіційну назву Ейре та права домініону - країни з власними парламентом, законами, але під владою Британської корони. В 1949 році Ірландію було проголошено незалежною республікою. Однак шість північних графств залишилися у складі Великобританії. Для всіх жителів Ірландії, а також для ірландців, які проживають в Америці та Новій Зеландії, думка про втрату Ольстера є нестерпною. Першою державною мовою Ірландії було проголошено гельську мову, але в повсякденному житті більшість людей користуються англійською. Національний колір Ірландії, звичайно ж, зелений. Саме тому 17 березня, в День Святого Патріка, якого вважають покровителем Ірландії, всі ірландці, в якій би країні вони не жили, прикрашають себе зеленими кокардами. А ім'я Патрік залишається найпоширенішим чоловічим ім'ям Ірландії. Трилисник і арфа є національними символами Ірландії.



Водні простори біля берегів Ірландії багаті рибою. Тому рибальство є найважливішою галуззю господарства Ірландії, а риба з картоплею - головна національна страва. В Ірландії розвинена харчова, текстильна, деревообробна та хімічна промисловість, машинобудування. Основним напрямом сільського господарства Ірландії є тваринництво.