Іспанія


Мабуть, не знайдеться в Західній Європі жодної країни, яка б так сильно відрізнялася від своїх сусідів кліматом, особливостями природи та національного характеру жителів, як Іспанія. Розміреному ритму європейського життя ця південно-західна окраїна Європи протиставляє запальні ритми фламенко, добропорядності бюргерських свят - криваве видовище кориди, дещо обридливій та одноманітній природі півночі - пишні барви сонячного півдня. Іспанія за площею - друга після Франції країна в Західній Європі, а за кількістю населення і головними економічними показниками вона помітно відстає від провідних європейських держав. Багато в чому це пов'язано з особливостями географічного положення «на відшибі» Європи. Іспанія відділена від північних сусідів гірським бар'єром Піренеїв, а через Гібралтарську протоку можна побачити узбережжя Африканського континенту. В центрі Іспанії розташована область плоскогір'я. Єдина велика низина Іспанії - Андалузька - розташована на південному заході, по її території протікає одна з головних річок Іспанії - Гвадалквівір. Більша частина Іспанії розташована в зоні субтропічного клімату, інша частина - поблизу африканських пустель - відрізняється надзвичайною сухістю. Землеробство в цій частині Іспанії можливе лише при зрошуванні. Тільки нещодавно спекотний клімат Іспанії почав приносити їй користь: Іспанія посідає одне з перших місць у світі за кількістю іноземних туристів, які тут не лише відпочивають, але й цікавляться історико-культурним минулим Іспанії.



У 711 році майже весь Піренейський півострів опинився під владою арабів-мусульман (маврів). Лише наприкінці 15 сторіччя християни змогли повністю звільнити Іспанію від арабів.



Збіднілі дворяни (гідальго) кинулися завойовувати Новий Світ. Іспанія захопила владу над величезними колоніями в Америці, Африці та Азії і захотіла контролювати всю Західну Європу. Але там вона зустріла опір фламандців і була змушена відступити. Протягом 16-18 сторіч економіка Іспанії майже не розвивалася; населення зменшувалося, і аж до самого 20 ст. сотні тисяч іспанців виїжджали до Латинської Америки. До кінця 19 ст. Іспанія остаточно перестала бути колоніальною імперією, коли в результаті війни зі США втратила контроль над Кубою, Пуерто-Рико та Філіппінами. Колишня міць Іспанії простежується лише в широкому розповсюдженні іспанської мови, якою розмовляють близько 300 мільйонів чоловік.



Починаючи з 19 сторіччя, Іспанія пережила кілька буржуазно-демократичних революцій. 20 сторіччя ознаменувалося зміною диктаторських і демократичних режимів. У 1936 році в Іспанії розгорнулася кровопролитна громадянська війна, в результаті якої була встановлена диктатура генерала Франко, що тривала до самої його смерті в 1975 році. Сучасна Іспанія - це парламентська монархія, в якій права короля чітко регламентовані конституцією. Законодавчу владу здійснюють Генеральні кортеси (парламент).



Іспанія - католицька країна, інквізитори переслідували й виганяли з країни навіть тих мусульман та іудеїв, які перейшли в християнство. Самобутність зберегли лише жителі околиць Іспанії. З часів середньовічної інквізиції й до диктатури генерала Франко будь-який прояв національної самобутності жорстоко карався. Лише в січні 1980 року Каталонія, Країна Басків та Андалусія отримали право автономії, й одразу ж третина жителів Країни Басків виявила бажання відокремитися від Іспанії. Збройна організація басків «Ета» постійно нагадує про себе терористичними актами в містах Іспанії.



Столиця Іспанії - Мадрид. Він розташований у географічному центрі країни, його населення перевищує 4 мільйони чоловік. Другим за кількістю жителів є Барселона. Інші міста в основному втратили колишнє значення й приваблюють тільки туристів.



Наприкінці 19 сторіччя в Іспанії почався промисловий видобуток корисних копалин. Поблизу почали будувати заводи. За видобутком кам'яного вугілля та залізних руд Іспанія посідає третє місце в Європі. Після вступу до Європейського Економічного Співтовариства в 1986 році Іспанія почала перебудовувати свою економіку. Проте підприємства північних промислових районів не змогли конкурувати з виробниками інших європейських країн. Криза охопила й сільське господарство, зріс рівень безробіття. Як і раніше, процвітає туристичний бізнес, який створює багато робочих місць.